Сьогодні у стінах нашого ліцею пролунав останній дзвоник… Чуттєво, зворушливо, по-справжньому щиро.
Це був день, коли кожне слово, кожен погляд, кожен спогад — торкався серця.
Свято було сповнене світлих емоцій і теплих моментів. Танець випускників із вчителями став справжнім символом вдячності та прощання. А потім — вальс… повільний, ніжний, хвилюючий — як мелодія спогадів про дитинство, уроки, перші перемоги й мрії…
Особливо розчулила перша вчителька Марія Юріївна, яка згадувала, як зовсім недавно ці випускники були маленькими першачками. Її слова звучали з материнською ніжністю, зі сльозами радості й гордості.
Зворушив і класний керівник Володимир Васильович — наставник, який був поруч із дітьми упродовж шкільних років, підтримував, вів, вчив не тільки наукам, а й життю. Його слова прощання були наповнені щирістю, турботою й чоловічою мудрістю.
І, звісно, мами… Кожна мама сьогодні дивилась на свою дитину з любов’ю, гордістю й трепетом у серці. Відпускати важко, але попереду — новий етап, нове життя.
Символічним завершенням свята стало звучання останнього дзвоника з рук одинадцятикласника Валентина та першокласниці Анфіси — зворушлива передача естафети від тих, хто прощається зі школою, до тих, хто тільки починає свій шлях.
Під час урочистостей було вручено грамоти найактивнішим та найуспішнішим ліцеїстам — за досягнення у предметних олімпіадах, конкурсах, творчих змаганнях та спортивних подіях.
Ми пишаємося нашими дітьми — талановитими, наполегливими, цілеспрямованими!
Особлива гордість — рій «Соколята», який у грі «Сокіл» («Джура») виборов почесне третє місце!
Це — результат справжнього командного духу, сили волі та любові до рідної землі!
З вітальним словом до всіх учасників звернулася директорка Концівського ліцею Вікторія Юріївна, яка побажала дітям упевненості, нових звершень і віри у свої сили.
Це був день світла, спогадів, обіймів і мрій.
Дякуємо всім, хто створив цю незабутню атмосферу!
